Від Редактора

ЗБЕРІГАННЯ ПА’МЯТІ ПРО ГОЛОКОСТ

"Це сталося, тому може повторитися: це суть того, що ми маємо сказати" Це те, що написав Примо Леві, який вижив в Голокості і написав про трагедію та розрив з цивілізацією, який представляє Голокост. Люди, які пережили Голокост, знають, що історія може повторюватися, тому що вони на власні очі бачили, на що здатні люди.
Нам не дозволяється закривати очі перед тим що було. Як дочка єврейського народу, який зазнав переслідувань під час Голокосту, і як громадянка Швейцарії, я вважаю своїм завданням і обов’язком зберігати пам’ять про Голокост і постійно нагадувати собі про нього. Саме з цього переконання випливає виставка «Останні швейцарці, що пережили Голокост».

ЗУСТРІЧ З ОСТАННІМИ ПОСТРАЖДАЛИМИ ВІД ГОЛОКОСТУ В ШВЕЙЦАРІЇ

Ми опинилися у вирішальному моменті щодо передачі знань про Голокост, оскільки серед нас залишилося лише кілька свідків цього страшного геноциду. Портрети та історії тих, хто пережив Голокост, стоять у центрі виставки «Останні швейцарці, що пережили Голокост»; вони надають особистого виміру історії Голокосту та зберігають її для майбутніх поколінь. Зображені тут представники різних європейських країн і сьогодні живуть у німецькомовній, французькій чи італійськомовній частині Швейцарії. Вони представляють усіх людей, які пережили Голокост і знайшли нову батьківщину у Швейцарії.
Вражаючі портрети показують обличчя людей, чия людська гідність колись заперечувалася. Це особи, позначені історіями життя. Ми можемо дізнатися про ці життєві історії у рухливих фільмах. Це історії про виживання, а також історії про життя після Голокосту. Ті, кого зображено тут, розповідають нам, як їх позбавили прав і принизили, як вони пережили Голокост і як вони продовжували жити після цього. Вони також розповідають нам, як травма і глибокий смуток у похилому віці все ще живуть у тих, хто пережив Голокост .

ДЛЯ МОЛОДІ ТА МАЙБУТНІХ ПОКОЛЕНЬ

Виставка «Останні швейцарці, які пережили Голокост» за допомогою портретів та біографії наглядно показує куди може завести антисемітизм, який віднедавна поширюэться декільких країнах. Таким чином, пам’ять про Голокост має бути попередженням про те, що расизм та антисемітизм можуть мати значні наслідки. Обов’язок нашого покоління нести заклик «НІКОЛИ БІЛЬШЕ». Виставка націлена перш за все на молоде покоління і має підвищити свідомість цінності і важливості толерантності.
Я хотіла би від усієї душі подякувати усім особам, які представлені на виставці: дякую за силу розповідати свої життєві історії та поділитися з нами своїм досвідом та спогадами, які майже неможливо передати словами.